• Колесо фортуни
  • Питання та відповіді
  • Вступна кампанія
  • Про університет
  • Факультети
  • Напрями підготовки

Інтерв’ю з деканом хімічного факультету Олегом Калугіним

11 серпня 2020 року Автор: Вікторія Якименко та Дар'я Долімбаєва

«Кожен має таланти, але не кожен є таким цілеспрямованим, як наші хіміки, та не кожен любить так працювати, як наші хіміки»

Випускників цього факультету чекають всі фармацевтичні компанії нашої країни, а різні галузі виробництва все частіше й частіше потребують хіміків рівня підготовки «хімічний факультет Каразінського».

Яку спеціальність було створено через високий попит з боку компаній, ким працюють випускники факультету, які критерії для вступу? Знаходьте всі відповіді в нашому інтерв’ю з деканом хімічного факультету, дійсним членом Міжнародного електрохімічного товариства, відмінником освіти України, кандидатом хімічних наук, професором Олегом Калугіним.

Про класичну освіту

По-перше, класична університетська природнича освіта дає знання фундаментальних основ будови всесвіту. Вона дає можливість отримати знання про будову речовин та їх перетворення, основні процеси й закономірності, які є в природі. Це дозволяє випускнику природничого факультету класичного університету, зокрема й хімічного, бути гнучким у нашому швидкоплинному світі.

По-друге, класична освіта — це завжди інтегроване бачення всесвіту. Завдяки спілкуванню з нашими колегами (фізиками, математиками тощо), ми маємо можливість отримати цілісне бачення світу. А це означає, що з’являється певна відповідальність. Бо якщо хімік пропонує нові речовини, нові технології, вони не повинні зашкодити ні людині, ні навколишньому середовищу.

«Знання про будову речовин та їх перетворення, основні процеси й закономірності, які є в природі, дозволяють випускнику природничого факультету класичного університету, зокрема й хімічного, бути гнучким у нашому швидкоплинному світі»

По-третє, класична освіта вирізняється інноваційністю. Адже ми протягом навчання привчаємо та активно залучаємо студентів до наукової роботи. Випускник, який працює в галузі хімії, завжди намагається знайти щось нове, завжди знаходиться в пошуках. У некласичної освіти такого компонента немає. 

Також важливою є наявність гуманітарної або соціальної складової, яка дуже цінна в сучасному суспільстві. Оскільки студенти багато спілкуються з професіоналами з різних галузей: філософами, істориками, філологами, — вони опановують не тільки технічну сторону освіти, але й гуманітарну.

Про хімічний факультет

У 1864 році за ініціативи видатного вченого Миколи Миколайовича Бекетова в університеті було виділено спеціальний фізико-хімічний розряд. Ми вважаємо цей рік роком народження нашого факультету. За рік після цього професор Бекетов прочитав першу у світі лекцію з фізичної хімії. І лише за 20 років видатний німецький фізико-хімік Вільгельм Оствальд прочитав аналогічну лекцію у своїй країні. Можна сказати, що ми були у джерел світової фізичної хімії. 

Наразі до складу хімчного факультету входять 6 кафедр: неорганічної хімії, фізичної хімії, хімічної метрології, органічної хімії, кафедра хімічного матеріалознавства та прикладної хімії. Навчається на хімічному факультеті понад 330 студентів за денною та заочною формами навчання. Факультет має потужний кадровий потенціал — 17 докторів наук, професорів, 39 кандидатів наук, доцентів, 2 члени-кореспонденти НАН України, 4 лауреати Державної премії в галузі науки і техніки.

«Ми були у джерел світової фізичної хімії»

Освітня програма на рівні бакалаврату в нас одна — 102 «Хімія». На четвертому курсі студенти мають обрати собі спеціалізацію. Їх у нас чотири: хімія конденсованого стану, аналітична хімія та хімічна метрологія, органічна хімія, комп’ютерна хімія та молекулярний дизайн.

На рівні магістратури ці спеціалізації зберігаються, а також додається екогеохімія нафти та газу. Вона була відкрита у 2015 році та забезпечується трьома підрозділами: хімічним факультетом, ННІ екології та факультетом геології, географії, рекреації і туризму. Це надзвичайно цікава програма, бо в її межах ми надаємо інтегральні знання в галузі пошуку, видобутку й застосування газу та нафти. 

З минулого року, крім освітньої-наукової програми «Хімія», освітньо-професійної програми «Хімія», ми маємо нову освітню програму «Фармхімія». Відкрито її було через те, що ми бачили високий попит фармацевтичних підприємств на випускників хімічного факультету. 

Програма подвійних дипломів

Ми маємо два договори щодо подвійних дипломів: з Університетом Кот д’Азур (прим. ред. — раніше мав назву Університет Ніцци – Софія Антиполіс) (м. Ніцца, Франція) та Університетом Лілля (Франція). Щорічно 2–3 студенти вирушають до кожного з цих університетів на останньому році навчання в магістратурі. Ми завжди знаходимо фінансову підтримку від французьких колег, тому наші студенти не платять за навчання за кордоном. Водночас після закінчення магістратури вони отримують два дипломи — Каразінського університету та французького.

Комп’ютерна хімія та молекулярний дизайн

Ця спеціалізація з’явилася 10 років тому. Однією з предтеч було те, що на хімічному факультеті дуже потужна школа хіміків-теоретиків, особливо в галузі квантової хімії та молекулярної динаміки, а другою предтечею стало те, що школярі, з одного боку, люблять хімію, а з іншого — математику та програмування. І для них завжди було проблемою, що з цього обрати. Й ось ми змогли об’єднати це та разом із колишнім моїм одногрупником, професором Володимиром Івановим, відомим науковцем у галузі квантової хімії, відкрили нову спеціалізацію «Комп’ютерна хімія і молекулярний дизайн».

Які тенденції розвитку нових матеріалів і технологій? Скажімо, років 30–50 тому, щоб розробити фармпрепарат, треба було років 10, щоб кілька тисяч хімічних речовин перепробувати в лабораторії та знайти потенційні «хіти», потім цю сотню оптимізувати та зрозуміти, які є шкідливими для організму, відібрати 10 та їх оптимізувати. Наразі сучасний процес розробки новітніх ліків виглядає так: коли ми тільки вирішили, що, наприклад, десь у людському організмі є білок, якому потрібна допомога, ми шукаємо ліки, тобто низькомолекулярні речовини, які будуть зв’язуватися з білком. І ось завдяки методам комп’ютерної хімії ми маємо можливість із початкової тисячі хімічних речовин відібрати сотню «хітів» та передати їх лабораторії. Це на 3–5 років скорочує процес розроблення фармпрепаратів та значно скорочує фінансові та людські затрати. 

«Ця спеціалізація єдина в українських класичних університетах»

З’ясувалося, що сучасна хімія в галузі органічного синтезу, аналітичної хімії, розробка нових матеріалів та технологій все більше й більше використовує методи комп’ютерної хімії як прогнозні методи, які дозволяють скоротити розробку будь-яких матеріалів та технологій. Тобто це виклик часу.  Треба відзначити, що така спеціалізація єдина в українських класичних університетах. 

Фармацевтична хімія

Перед тим, як відкрити цю освітню програму, ми спілкувалися з ректором Національного фармацевтичного університету, професором Аллою Котвіцькою й зійшлися на тому, що вони орієнтовані саме на використання лікарських засобів, а наші випускники мають компетенції насамперед щодо їх розробки й аналізу. Для цього, крім знань про фармацію, людський організм тощо, треба володіти інструментальними аналітичними методами. А без базового знання хімії це неможливо. 

«Якщо вони орієнтовані саме на використання лікарських засобів, то наші випускники мають компетенції насамперед щодо їх розробки й аналізу» 

Тому виходить, що як ЗВО ми між собою не конкуруємо, а саме доповнюємо одне одного в царині фармацевтичної хімії.

Обладнання

Сучасного хіміка неможливо уявити без декількох важливих складових. Перша — глибокі теоретичні знання. Не всі можуть надати це. Ми ж можемо. Оскільки в нас дуже високий кадровий потенціал.  Друга складова — вміння працювати з приладами, науковим обладнанням. Наразі факультет має гарне наукове обладнання. Це сучасні спектрометри (в інфрачервоній, видимій та ультрафіолетовій області), хроматомасспектрометр, аналізатор наночастинок, сучасний розрахунковий кластер, зокрема, для комп’ютерної хімії (він є найпотужнішим в університеті). 

Йдеться про те, що сучасний хімік, який працюватиме в аналітичних, контрольних лабораторіях, повинен гарно володіти інструментальними методами аналізу. І ми надаємо можливість таке обладнання та інструменти опанувати. 

Протягом навчання у нас є спецкурси, які проходять на базі нашого партнера — НТК «Інститут монокристалів» (прим. ред. — Науково-технологічний комплекс Національної академії наук України). Як на мене, у галузі хімії це найкращий в Україні інститут у системі академії наук. Там дуже потужна аналітична лабораторія, лабораторії синтетичні та наноматеріалів. Завдяки нашій співпраці студенти можуть отримати сучасні знання як із методів дослідження, аналізу, так і з самих інструментів. 

«Сучасний хімік, який працюватиме в аналітичних, контрольних лабораторіях, повинен гарно володіти інструментальними методами аналізу. І ми надаємо можливість таке обладнання та інструменти опанувати»

У нас є лабораторія радіохімії та радіоекології, яка працює з низькоактивними радіоізотопами. Ця лабораторія входить до складу НДІ хімії нашого університету. Там є сучасні прилади, а також належним чином зберігаються низькоактивні ізотопи. Тому ми маємо можливість вивчати їхні властивості та набувати навичок у роботі як із випромінюванням, так і з ізотопами, методами їхнього дослідження, контролю тощо. Завдяки співпраці ми інтегрували можливості цієї лабораторії у навчальний процес. Тому на третьому курсістуденти мають унікальну можливість опанувати унікальний курс «Радіохімія і радіоекологія». 

Також ми маємо чудову лабораторію, обладнану завдяки компанії “Shell”. У лабораторії знаходиться приблизно третина обладнання, закупленого цією компанією. Ще третина знаходиться на факультеті геології, географії, рекреації і туризму, ще третина — в ННІ екології. Обладнання було призначене для спеціалізації «Екогеохімія нафти та газу». Частину обладнання для лабораторії ми придбали завдяки університетській програмі із закупівлі вартісного обладнання.

Класичний образ випускника

Порівнюючи наших випускників у галузі хімії з іншими випускниками, я б відзначив насамперед їхню високу компетентність. Вона забезпечується, з одного боку, фундаментальністю хімічної освіти, з другого боку — навичками в застосуванні сучасних інструментальних методів. Також у наших випускників є ще одна притаманна їм риса — володіння науковою методологією. В усьому. Це означає, що ти можеш бути хіміком-аналітиком, головним технологом, вчителем у школі або будь-ким іншим, але завжди шукатимеш щось нове, щось краще. Через те, що наші студенти активно беруть участь у наукових дослідженнях, навички наукової методології зберігаються на все життя. 

Я б ще відзначив, що випускники хімічного факультету надзвичайно відповідальні, акуратні. Бо без цього не можна працювати в галузі хімії. І, наприклад, коли ми провадимо переговори з фармкомпаніями, роботодавці питають: «А чи вміють ваші випускники добре заповнювати лабораторні журнали?». Звісно! Оскільки без цього неможливо добре виконати лабораторну роботу.

«Випускники хімічного факультету надзвичайно відповідальні та акуратні. Бо без цього не можна працювати з хімією»

Також гарна риса випускників хімфаку — оптимізм і цілеспрямованість. Щоб подолати всі перешкоди в навчанні, в пошуках інформації, в захисті своїх знань, треба бути наполегливим та мати значний оптимізм. 

Важко уявити сучасну хімію без комунікацій. Щоб отримати нові знання чи знайти реактив у інженера чи лаборанта, треба вміти спілкуватися з людьми. Я бачу, що багато випускників стають керівниками лабораторій, головними спеціалістами, директорами, створюють свій бізнес. А це означає, що ми надали їм потрібні навички комунікацій. 

Також університет створює спиятливі умови для вивчення іноземної мови. Звісно, заняття на факультеті проводяться державною мовою, але я завжди намаюсь донести до студентів, особливо молодших курсів, що рідна мова хіміка — англійська. Ми спонукаємо студентів вивчати не тільки англійську. Протягом останніх трьох років щорічно набираємо факультативні групи першокурсників, які вивчають німецьку та французьку мови. Також було декілька унікальних випадків, коли студенти закінчували Інститут Конфуція при Каразінському університеті та гарно володіли ще й  китайською.

Де працюють випускники?

З огляду на сучасні потреби ринку праці, це насамперед фармацевтичні підприємства. На моє питання до одного із заступників директора фармацевтичної компанії «Здоров’я» про те, випускників яких ЗВО найбільше працює в компанії, він відповів, що, порівнюючи з Національним фармацевтичним університетом та ХПІ, хімічний факультет Каразінського дає найбільше працівників.

«Фармація на сьогодні потребує дуже багато хіміків-аналітиків. Тому десь третина випускників обирає такий напрям»

Також мають попит хіміки-технологи, провідні хіміки, хіміки-розробники, які працюють над новими препаратами.

Також сферою працевлаштування є різноманітні аналітичні лабораторії.

Один із наших випускників, Валерій Шевченко, є провідним хіміком у Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України в Харківській області (ДНДЕКЦ МВС). І в цьому центрі все ще є потреба в наших випускниках — майбутніх криміналістах. 

Деякі випусники знаходять себе в IT-сфері. Зазвичай це випускники спеціалізації «Комп’ютерна хімія та молекулярний дизайн». Їх залюбки беруть, бо вони гарно знають математику та програмування. 

Також є великий попит на подальшу наукову кар’єру як в академічних інститутах, на хімічному факультеті, так і за кордоном. Щорічно 5–6 випускників вступають до аспірантури в провідні університети США, Європи та Азії.

Випускники, якими пишаєтеся

Їх надзвичайно багато. Якщо швидко та коротко, розкажу про кількох. Перший із них — Олег Преждо, почесний доктор Каразінського університету, випускник 1991 року кафедри теоретичної хімії. Наразі він провідний професор хімічного факультету в Університеті Південної Каліфорнії в Лос-Анджелесі. Він працює в групі видатних хіміків-теоретиків разом із лауреатом Нобелівської премії з хімії за 2013 р. Арі Уоршеллом.

Другий — Валентин Чебанов, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор хімічних наук, професор. На хімічному факультеті він очолює кафедру прикладної хімії, але основна його посада — перший заступник генерального директора НТК «Інститут монокристалів». Це гарний приклад того, що наш випускник не лише займається наукою, але й активно залучає освіту до сучасних наукових проблем. Нещодавно Валентин Анатолійович у співавторстві з професорами Сергієм Десенко та Вікторією Ліпсон став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки. Їхня робота присвячена розробці нових фармпрепаратів. Це приклад випускника, яким пишається українська наука. 

Цікаво склалася доля у нашого випускника Микити Оніжука. Три роки тому він вступив до аспірантури США на базі бакалаврату хімічного факультету Каразінського. Так вийшло завдяки тому, що на момент подання заявки на вступ до аспірантури у нього були дві публікації в журналах з імпакт-фактором.

Варто згадати й про нашу випускницю Юлію Миргородську. Вона стала учасницею програми подвійних дипломів і поїхала до Університету Ніцци – Софії Антиполіс (Франція). Там вона змогла отримати найвищі у своїй групі бали за результатами сесії, і їй запропонували вступити до аспірантури. Юлія гарно навчалася та свій перший значний результат отримала, коли перемогла в регіоні Кот д’Азур у всефранцузькому конкурсі. На ньому треба було перезентувати пересічним громадянам свою дисертаційну роботу за три хвилини французькою мовою. І від цього регіону Юлія поїхала на всефранцузький конкурс в Париж. Після закінчення аспірантури її спочатку запросили до Оксфорда, а зараз вона працює на постдок-позиції у Бристольскому університеті. Ще Юлія — єдина студентка, про яку написали в ювілейному виданні до 50-річчя Університету Ніцци – Софії Антиполіс.

Найближча перспектива

Зараз надзвичайно популярними є наноматеріали, тому знання в галузі нанохімії дуже важливі для працевлаштування наших випускників у цій сфері.

Надзвичайно цікавою потенційною галуззю працевлаштування стає харчова хімія. Україна перейшла на європейські стандарти в галузі харчування, а це вимагатиме створення на всіх підприємствах, які працюють із харчовими технологіями, відповідних аналітичних лабораторій чи лабораторій із контролю харчових продуктів. 

«Наразі ми стратегічно розглядаємо можливість відкриття нової спеціальності на хімічному факультеті — «Харчова хімія»

Тому наших хіміків потребують уже в харчовій галузі. Зараз ви можете побачити на полицях супермаркету товари з певним ступенем переробки  й із застосуванням хімічних консервантів, які є, звісно, нешкідливими. І потреба в хіміках-технологах у цій галузі зростає. Тому наразі ми стратегічно розглядаємо можливість відкриття нової спеціальності на хімічному факультеті — «Харчова хімія». Якщо все буде добре, то вона з’явиться в наступному навчальному році. Ось-ось. Це найближча перспектива.

Критерії для вступу

Гарне знання хімії, математики й відповідне знання української мови. Це якщо казати з формальної точки зору вступу на хімічний факультет. Якщо ж із неформальної, я маю на увазі критерії успішного навчання, то наш абітурієнт повинен надзвичайно, до нестями любити хімію, щоб подолати всі перешкоди. А також бути наполегливим. Ми чесно кажемо, що на факультеті навчатися не дуже просто, але це сторицею окупається, бо випускники мають попит на ринку праці. Бажано, щоб наші абітурієнти пам’ятали, що сучасна хімія неможлива без гарної математики, фізики та англійської.  

«Оптимізм — це обов’язково!»

Кожен має таланти, але не кожен є таким цілеспрямованим, як наші хіміки, та не кожен любить так працювати, як наші хіміки.

Як обрати спеціалізацію, щоб потім не шкодувати?

Якщо поділити всі професії в галузі хімії на певні категорії, то можна сказати, що є:

  • хіміки-синтетики, які синтезують щось нове;
  • хіміки-аналітики, які щось аналізують із точки зору кількісного та якісного складу;
  • хіміки-технологи, які розробляють технології та з ними працюють; 
  • хіміки, які досліджують навколишній світ, встановлюють нові закономірності, це фізико-хіміки;
  • хіміки-теоретики або ж комп’ютерні хіміки. 

З одного боку, вибір спеціалізації відповідає вимогам ринку, з іншого — отим юнацьким захопленням та вподобанням: комусь подобається синтезувати, комусь «крутити» в комп’ютері молекули. Тому коли ми підходимо зі студентами до вибору спеціалізації, то кажемо, що обрана спеціалізація повинна їм надзвичайно подобатися, навіть більше, ніж дівчина чи хлопець поруч із ними. Вони повинні це любити. Також цю любов вони мають співвідносити з майбутньою професією. 

 

 

«Коли ми підходимо зі студентами до вибору спеціалізації, то кажемо, що обрана спеціалізація повинна їм надзвичайно подобатися, навіть більше, ніж дівчина чи хлопець поруч із ними»

Щоб допомогти нашим майбутнім випускникам, ми пропонуємо в магістратурі курс «Чинники успішного працевлаштування», в межах якого визначаємо, як знайти оптимальне співвідношення між вподобаннями студента та потребами ринку, щоб робота була щоденним щастям та давала відповідний матеріальний достаток.

Чому хімія?

Сам я зі смт Великий Бурлук Харківської області. У 5 класі мене зацікавила хімія і взагалі всі перетворення з речовинами. Я почав займатися дослідами задовго до того, як хімія з’явилася в школі. Вдома я багато хімічив, а батько й мати не могли цього зрозуміти. Мама працювала на АТС, була пов’язана більше з електронікою, батько теж знався на електроніці, на радіозв’язку. І вони не розуміли, чому мене так потягнуло до хімії. Але паралельно з цим у мене була інша любов — радіоелектроніка. Тому коли треба було вступати до університету, я не знав, що мені робити.

«Коли треба було вступати до університету, я не знав, що мені робити» 

Чи йти до Інституту радіоелектроніки, чи йти до Харківського державного (прим. ред. – наразі Каразінського) університету на хімічний факультет. І так склалося, що в 10 класі я брав участь в обласній олімпіаді з хімії, посів друге місце. І вчитель хімії Олександр Шаповал, який нас возив на обласну олімпіаду, був випускником хімічного факультету. Я поїхав до нього додому на батьковому мотоциклі, він мені сказав: «Якщо хочеш, щоб у тебе була і хімія, і радіоелектрика, то йди на хімічний факультет. Електохімія задовольнить всі твої забаганки». Так сталося, що на першому курсі я зустрів свого улюбленого викладача, який для мене й досі залишається взірцем. Це завідувач кафедри неорганічної хімії, професор Іван В’юник. Прямо-таки з першого курсу він запропонував мені наукову роботу в галузі електрохімії. Й до цього часу електрохімія, як експериментальна наука, залишається сферою моїх зацікавлень. 

Я любив і продовжую любити математику. На першому курсі я познайомився з програмуванням, і це стало моїм другим захопленням на все життя. Математика наклалася на програмування, і вони стали моєю другою хімічною половиною. Наразі під моїм керівництвом на кафедрі неорганічної хімії плідно працює наукова група в галузі молекулярно-динамічного моделювання.

Хімія — це любов усього мого життя, джерело натхнення, на яке ніщо не може вплинути. Ніякі негаразди, труднощі чи проблеми. 

«Університет подарував кохання мого життя — мою дружину»

Університет подарував кохання мого життя — мою дружину. Ми зустріли одне одного, ще коли були  абітурієнтами, потім ми стали одногрупниками, а після 4 курсу одружилися та народили доньку. Між іншим, в студентському гуртожитку!

Каразінський у трьох словах

Джерело натхнення, все моє життя та сила, яка спонукає мене на нові звершення.

Три поради абітурієнту

Бути наполегливим.

Вірити в себе.

Пам’ятати, що на хімічному факультеті на тебе чекають, тебе люблять та завжди тобі допоможуть. 

 

0

Ми у соціальних мережах:

Абітурієнт
Каразiнського унiверситету
Харківський національний університет
імені Василя Назаровича Каразіна
Адреса: майдан Свободи, 4, 61022, Харків
Приймальна комісія: +38 (057) 707-52-70
Довідкова, тел: +38 (057) 707-55-00
Факс: +38 (057) 705-02-41
E-mail: info@karazin.ua