Номер телефона

(057) 707 52 70

  • Колесо фортуни
  • Питання та відповіді
  • Вступна кампанія
  • Про університет
  • Факультети
  • Напрями підготовки

Біологічний факультет: захоплення крізь усе життя

05 лютого 2021 року Автор: Маргарита Поденежна

Біологія — це фундамент, завдяки його наявності й розвитку людство існує. Адже куди не глянь: їмо — біологія, хворіємо — біологія, одягаємося — біологія. Скрізь біологія!

З 16 січня Каразінський університет кожен вихідний проводить разом з абітурієнтами під час онлайн-марафону «Відкрий для себе Каразінський!». Сьогодні пропонуємо вам дізнатися трохи більше про біологічний факультет, а вже 6 лютого о 17:00 запрошуємо вас зустрітися з ним віч-на-віч на ютубі, у фейсбуці, або інстаграмі. Реєстрація за посиланням. Біологічний факультет — ровесник університету. Його історія починається у 1804 році з кафедри природничої історії і ботаніки відділення фізичних і математичних наук. Сьогодні біофак налічує вісім кафедр, вісім основних баз практики, піклується про національні надбання України та здійснює освітню діяльність за трьома основними напрямами. Якими? Про це та не тільки вам розкажуть декан біологічного факультету, професор Василь Жмурко та магістр Роман Трохимчук.

Кого готує факультет?

Пропонуємо віртуальну екскурсію разом із деканом кафедрами біологічного факультету та чек-лист спеціальностей, за якими ви можете тут навчатися. Основними напрямами підготовки бакалаврів та магістрів на факультеті є «Біологія», «Хімічна та біоінженерія» та «Середня освіта». Наявні три освітні програми бакалаврату, п’ять — магістратури, одна — для підготовки докторів філософії (PhD).

Спеціальність 014.05 «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)»

Університет відомий тим, що готує, зокрема, провідних фахівців із викладацької справи. «Перше, чого ми маємо навчити майбутніх вчителів, що біологія — це наука, яка дає розуміння сутності живого. Наводити можна різні приклади, — розповідає Василь Жмурко, — але усі ми є біологічними системами. Коли людина говорить, що “ми” є “над” усіма іншими, я не погоджуюся. Ми всередині цих систем, ми частина біосфери. І як би ми не хотіли вирватися із цього кола — не вийде. Біологія — це фундамент, завдяки його наявності й розвитку людство існує. Адже куди не глянь: їмо — біологія, хворіємо — біологія, одягаємося — біологія. Скрізь біологія!» — пояснює декан.

«По-друге, ми готуємо не тільки вчителів для середніх закладів освіти, — продовжує професор. — Фактично всі викладачі на факультеті — це випускники біологічного факультету й нашої аспірантури відповідно. Дуже рідко хтось приходить “ззовні”. Наприклад, професор Страшнюк, професори Андрій та Сергій Утєвські, професор Абраментова, професор Шабанов — усі вони каразінці».

«Коли людина говорить, що “ми” є “над” усіма іншими, я не погоджуюся. Ми всередині цих систем, ми частина біосфери.»

Роман говорить, що зі студентських років також працює у школі, викладає біологію та екологію. Однак після захисту кандидатської він планує працювати в Каразінському. Роман хоче розвиватися не тільки як викладач, але і як науковець: «Наука — це важко, тут треба працювати. Знаєте, можна вступити туди, де працює принцип удачі, інтуїції. І це теж талант, проте не наш формат. Коли я вступав, то знав, що буде важко, але я також розумів — або Каразіна, або нікуди. І, на мою думку, зараз краще бути науковцем, бо в науці є більше можливостей. Людина, яка працює в науці, знає, що це та частина ноосфери, яка досяжна для всіх — для студента з Йоганнесбурга і з Токіо. Це найголовніше — доступність кожному у світі. І я гадаю, що в цьому є щось величне!», — переконаний хлопець.

«Людина, яка працює в науці, знає, що це та частина ноосфери, яка досяжна для всіх — для студента з Йоганнесбурга і з Токіо. Це найголовніше — доступність кожному у світі. І я гадаю, що в цьому є щось величне!»

Спеціальність 091 «Біологія»

Кафедра біохімії готує бакалаврів та магістрів за класичною спеціальністю — «Біологія». Магістри можуть навчатися також за освітньою програмою «Біохімія» за двома спеціалізаціями: «Біохімія» та «Лабораторна діагностика біологічних систем». Фундаментальну спеціальність також викладають аспірантам. За понад 80-річну діяльність кафедра випустила понад 1 500 фахівців, які сьогодні працюють у 40 містах України, а також за кордоном: у Чехії, Угорщині, Німеччині, Швейцарії, Ізраїлі, Іспанії, Великій Британії, США тощо.

Кафедра зоології та екології тварин здійснює підготовку бакалаврів і магістрів за спеціалізацією «Зоологія та екологія тварин». Якщо ви завжди цікавилися орнітологією, батрахологією, іхтіологією, океанологією та іншими науками, то ця спеціалізація створена для вас. До речі, радимо у вільну хвилинку погуглити, що ж воно таке, бо це справді захоплює!

 

Кафедра ботаніки та екології рослин з 2011 року готує бакалаврів та магістрів за новою спеціальністю «Біоекологія і ботаніка». Студенти мають змогу досліджувати понад 300 000 ексикатів, які складають гербарій CWU. Гарантуємо, що після вступу ви будете оперувати цим поняттям вільно, але зараз додаємо, що ексикати — це гербарні екземпляри певного виду із зазначенням місця й часу збору, автора зібраного екземпляра і його визначення. До речі, історія гербарію CWU починається у 1825 році. Це одне з найстаріших зібрань в Україні, яке у 2009 році визнали національним надбанням.

 

Кафедра молекулярної біології та біотехнології здійснює підготовку магістрів біології за спеціальністю «Молекулярна біологія та біотехнологія».

Кафедра генетики та цитології навчає бакалаврів та магістрів за освітньою програмою «Генетика». Студенти мають змогу досліджувати генетичні колекції дрозофіли, шовковичного та дубового шовкопрядів, що є найбагатшими в Україні. Кафедра має велику базу інформації щодо частотності спадкових хвороб та патологій, має дослідницьку ділянку на біостанції університету, необхідне обладнання для проведення біохімічних і низки молекулярно-генетичних досліджень та мікроскопічну техніку.

Кафедра мікології та фітоімунології готує бакалаврів і магістрів за спеціалізацією «Мікологія та фітопатологія». Кафедра має дві філії: в Інституті рослинництва імені В. Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України (НААН) та в Інституті овочівництва та баштанництва НААН.

Кафедра фізіології та біохімії рослин і мікроорганізмів здійснює підготовку бакалаврів та магістрів з біології за двома спеціалізаціями — «Фізіологія та біохімія рослин» і «Мікробіологія та вірусологія».

Кафедра фізіології людини та тварин готує бакалаврів та магістрів за освітньою програмою «Фізіологія людини і тварин». Науковими базами у Харкові є Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Інститут проблем ендокринної патології НАМН України, НДІ біології Каразінського університету. Кращі студенти за конкурсом одержують стипендії програми з мобільності «DAAD» та завершують свої кваліфікаційні дослідження в університетах Німеччини.

Спеціальність 162 «Біотехнології і біоінженерія»

Підготовку бакалаврів за цією спеціальністю почали здійснювати на кафедрі молекулярної біології та біотехнології у 2015 році. Вже кілька років поспіль спеціалізація є популярною серед абітурієнтів. Наприклад, цього року на денну форму навчання вступники подали 346 заяв, тоді як ліцензійний обсяг складав лише 25 осіб. Тому на 1 бюджетне місце претендували 16 абітурієнтів. А чотири вступники мали 200-бальний конкурсний показник.

«Захопленість складним (наукою, біологією чи її напрямом, людською діяльністю) — це розвиває особистість»

Попри такий конкурс, Василь Васильович каже, що опускати руки не варто. Адже складнощі розвивають особистість: «Ми всі різні. Хтось собі поставив за мету, скажімо, навчатися, щоб потім заробляти великі гроші. Це теж розвиває людину, але захопленість складним (наукою, біологією чи її напрямом, людською діяльністю) — це розвиває особистість. І боятися чи хвилюватися не треба. Деякі видатні вчені з переляку повідкривали такі закони, якими ми зараз користуємося. Просто треба абітурієнтові, студентові розуміти, що будь-яке пізнання завжди не є простою справою. А у нас достатньо кваліфіковані викладачі для того, щоб складне зробити простим».

Також на кафедрі діє аспірантура за спеціальністю «Біотехнологія».

Взаємодія з абітурієнтами

Василь Васильович говорить, що взаємодіяти з абітурієнтами факультет починає ще зі школи. Факультет проводить екскурсії, показує кафедри протягом усього року. Останні реалізують програми саме для школярів. Наприклад, на кафедрі фізіології і біохімії рослин є програма «Життя рослин та рослини для життя». Минулого навчального року майже 60 школярів старших класів взяли у ній участь. Яким чином все відбувається? Спочатку читають короткі лекції, а потім діти самостійно працюють в лабораторії культури in vitro, виконують нескладні досліди з рослинами. На кафедрі генетики проводять лабораторні заняття, показують об’єкти дослідження тощо.

До речі, про рослини для життя. За словами декана, природу треба охороняти від людини: «Зараз людство трохи схаменулося, воно розуміє, видобудемо із землі усе вугілля, викачаємо всю нафту й газ, а далі що? А далі ми переходимо на зелену енергетику. З одного боку, це трошки інший напрям. А з іншого боку, відновлювальні енергетичні ресурси — це рослини. І нині створено такі олійні культури, які містять у своєму зерні олію, що подібна до дизельного палива. Навіть спирт одержують із різного зерна, тобто без біології нікуди. І центральна фігура — біолог, який є фахівцем у різних напрямах. Ми, зокрема, намагаємося підготувати висококваліфікованих фахівців у різних галузях біології: зоології, ботаніці, фізіології, біохімії тощо. Для цього у нас є всі підстави», — говорить Василь Жмурко.

Класична університетська освіта VS курси і сертифікати

«Зараз можна освіту здобути на різних курсах. Три місяці, сертифікат і гуляй. Але, як на мене, основною перевагою університетської освіти є те, що вона фундаментальна, — переконаний декан. — Коли людина отримує цю фундаментальну освіту, у неї розвивається системне мислення».

«Навчання в університеті є поштовхом, стимулом, умовою для розвитку особистості. Бо якщо ти захоплений чимось, то вчишся все життя, незважаючи ні на що».

Василь Васильович наводить приклад із власного досвіду: «Я, мабуть, півстоліття в університеті, і я захоплений рослинами! Формально, за кандидатською, докторською, я досліджую фізіологію рослин. Але рослина — це організм, який треба пізнавати з усіх сторін. Не тільки з точки зору фізіології, але й хімії, мікробіології тощо. Постійно щось нове з’являється, якийсь напрям, тому завжди є над чим працювати. А набута фундаментальність дає можливість не обмежувати себе.

Наприклад, академік Вавілов, людина світового рівня, генетик, агроном за освітою. Про нього написано багато спогадів, і автори досі намагаються зрозуміти, наскільки його широкі інтереси були підкріплені знаннями. На перший погляд, є такий вираз “лоскутная эрудиция”. Але захоплення одним аспектом, іншим, постійне навчання — усе це дало можливість Вавілову сформулювати закон спадкової мінливості, теорію фітоімунітету, вчення про центри походження рослин тощо», — розповідає декан.

До речі, ще трішки про обмеження. За словами Василя Васильовича, головний критерій на біофаці для абітурієнтів — захоплення певною галуззю. Утім це не обов’язково має бути лише один напрям: «Зараз часто навчаються за суміжними напрямами. Наприклад, на другому курсі в нас є студенти, які навчаються на хімічному факультеті та в нас. Природничі науки перетинаються, є навіть такий напрям “фізико-хімічна біологія”», — говорить декан.

Про працевлаштування, або де біологи шукають рибу

Василь Васильович говорить, що складно перерахувати, де працюють випускники біофаку. Це Національна аграрна академія наук, Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН, це НДІ лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького, Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О. Н. Соколовського. Також в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, у Харківському спеціалізованому медико-генетичному центрі тощо. За його словами, випускники кафедр різних років заполонили Харків: «Дивіться, Дмитро Леонтьєв — доктор біологічних наук, завкафедри ботаніки в педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди, Тетяна Маркіна — декан природничого факультету цього ж університету. Працюють у приватних фірмах, наприклад, Олексій Азарко — кандидат біологічних наук, свого часу працював в Інституті овочівництва, а зараз головний фітопатолог у величезній фірмі “Сади України”. Працюють у різноманітних діагностичних лабораторіях, де наші магістранти влаштовуються ще під час навчання. Дехто працює в школах, але не так багато», — розповідає декан.

«Крім того, — продовжує професор, — випускники біологічного факультету тотально завойовують Європу. Я поцікавився на кафедрах, наприклад, за кордоном Денис Пожванов у Німеччині, Олена Доран — здобуває PhD в Університеті здоров’я і прикладної біології (Бристоль), Арсеній Забірник — здобуває PhD в Осло, Норвегія, Олександр Ординець також у Німеччині. Про когось окремо неможливо розповідати.

Багато їде за кордон. З однієї сторони, наші люди там працюють провідними фахівцями в різних установах. Це говорить про те, що тут ми готуємо серйозних фахівців. З іншої, а чому б їм тут не працювати? Знаєте, як кажуть, риба шукає, де глибше, а людина — де краще. А ми перефразовуємо це прислів’я й говоримо — людина шукає, де риба», — говорить Василь Жмурко.

Біологія — це спосіб життя

«Ми намагаємося дати уявлення щодо біології, — розповідає декан, — що це не просто наука, це специфічний спосіб життя в біологів. Вони настільки захоплені нею, що мислення вже суто біологічне. Я по собі знаю, десь ідеш містом або в парку, побачив, якийсь бур’ян росте. У голові одразу ж виникає купа питань: чому він саме так росте, а не інакше? Або якась комаха повзе, і від неї така стежина тягнеться, по якій мурахи бігають. Знову ж таки, а чому? — Василь Васильович робить паузу, а далі пригадує. — Колись на “Науковій”, зараз там забудова, а раніше струмочок був. Я вже ввечері пізненько йду з роботи, дивлюсь, а в цьому болоті риються два хлопці. Підходжу, а це наші зоологи ловлять п’явок. Так, біологія — це спосіб життя».

Каразінський у трьох словах

«Наука, освіта, стиль життя», — ось так лаконічно висловився декан.

Поради абітурієнтам від біологічного факультету

Василь Жмурко говорить, що необхідно захоплюватися наукою та розуміти, що опановування наукових знань — важка праця. Його слова підтримує Роман і додає, що поряд із захопленням існує й певна жертовність та розставлення пріоритетів: «На біофак приходять багато ентузіастів, які спочатку під “вау-ефектом”, а потім усвідомлюють — “ого, як важко”. Проблема у тому, — говорить хлопець, — що просто треба працювати. З власного досвіду я не скажу, що всю, але майже всю літературу, яка є у світі з теми моєї дипломної роботи, я прочитав. Це зайняло в мене рік. І без цього ніяк, мені потрібно було подивитися, що написали шведи, німці, італійці й поляки. Це просто внутрішня мотивація і певна жертовність щодо інших сфер діяльності».

«Просто треба постійно працювати, читати, дізнаватися нове, вірити в себе, а біофак — це дуже динамічне середовище, яке сприяє цьому»

Також хлопець говорить, що не треба бігти за трендами, треба слухати своє серце: «Навчання на біофаці, я вважаю, це набагато ширше, ніж ми звикли думати. Біолог в європейських країнах — це і медик, і хімік, і реабілітолог, і генетик тощо. Дуже широкий спектр роботи й, відповідно, предметів, які ми маємо знати. Часто новенькі приходять, і вони хочуть бути генетиками, мікробіологами, тобто займатись тим, що на слуху. Водночас є такі предмети, як зоологія, менш популярні, проте люди-зоологи не менш успішні, отримують Нобелівські премії тощо. — говорить Роман і продовжує. — Немає в біології такого, що якщо ти будеш біохіміком, то будеш більш успішний за ботаніка. Просто треба постійно працювати, читати, дізнаватися нове, вірити в себе, а біофак — це дуже динамічне середовище, яке сприяє цьому».

Головна порада — високо нести звання «Я каразінець!»

Пресслужба університету,
Маргарита ​Поденежна

0

Ми у соціальних мережах:

Абітурієнт
Каразiнського унiверситету
Харківський національний університет
імені Василя Назаровича Каразіна
Адреса: майдан Свободи, 4, 61022, Харків
Приймальна комісія: +38 (057) 707-52-70
Довідкова, тел: +38 (057) 707-55-00
Факс: +38 (057) 705-02-41
E-mail: info@karazin.ua