Номер телефона

(057) 707 52 70

Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна



ІСТОРІЯ

Головним поштовхом до заснування Харківського Імператорського університету стала громадська ініціатива провінційного слобідського дворянства та, перш за все, відомого громадського діяча, просвітителя, публіциста і реформатора Василя Назаровича Каразіна.

На думку істориків, ідея відкриття університету в Харкові тісно пов’язана із діяльністю В. Н. Каразіна в спеціальному комітеті, створеному для вивчення проекту статуту Московського університету та Академії наук: до основних аргументів діяч відносив потребу розробити новий, кращий університетський статут, відмінний від західних зразків. Проект В. Н. Каразіна надавав університету суто громадського характеру та повинен був існувати на гроші, пожертвувані дворянством, без залучення грошей державної скарбниці. Саме грошова пожертва дворянства стала провідним мотивом відкриття Харківського університету.

У своїй легендарній публічній промові, метою якої було переконання слобідського дворянства у доцільності відкриття університету, В. Н. Каразін запевнив присутніх у готовності царя Олександра І всіляко сприяти справам, що стосуються заснування університету: «Виконавці його людинолюбних і мудрих повелінь запевнили мене, що приємно було йому призначити Україну осереддям просвіщення».

А вже незабаром Василь Каразін зумів переконати царя, що місцеве дворянство цілковито підтримує ідею Харківського університету й готове довести це щедрими добровільними пожертвуваннями. Мешканці Харкова також пішли за дворянством, підтримавши ідею університетського проекту.

Таким чином, В. Н. Каразін зумів досягти, здавалося б, неймовірного — лише за декілька місяців переконати одночасно уряд і місцеве суспільство в необхідності відкрити університет у Харкові і взяти на себе офіційні зобов’язання з цього приводу.

Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Його історія є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З ним пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як Михайло Остроградський, Володимир Стєклов, Михайло Туган-Барановський, Отто Струве, Олександр Данилевський, Олександр Потебня, Микола Костомаров, Дмитро Яворницький, Володимир Корецький, Максим Ковалевський, Ілля Лівшиць, Наум Ахієзер, Олександр Ляпунов, Олексій Погорєлов та багато інших.

І до сьогодні Каразінський університет залишається провідним науковим та навчальним закладом, освітянським та просвітницьким осередком інтелектуальної столиці України.

ТРАДИЦІЇ

Каразінський університет — один із найстаріших і найславетніших університетів Східної Європи, і кожен його студент обов’язково стає частиною багатовікових університетських традицій.

Свята

Посвята у студенти — церемонія на початку кожного навчального року, в рамках якої із набуттям офіційного статусу студента першокурсників вітають представники міської ради, провідних установ Харкова та керівництво університету. Завершується церемонія врученням символічного студентського квитка, вшануванням квітами пам’яті засновника університету — Василя Каразіна та запалення вогню знань, що символізує прагнення і жагу до глибинної скарбниці надбань світової науки.

Альма Матер — конкурс творчості першокурсників, у межах якого талановиті студенти демонструють вокальні й танцювальні номери у різних стилях та жанрах. Проходить щороку у жовтні.

«Красуня університету» та «Містер університет» — щорічний конкурс краси, участь у якому беруть дівчата та хлопці з усіх факультетів університету.

Студентська весна — щорічний університетський фестиваль днів факультетів, протягом яких організовуються святкові концерти, конкурси, флешмоби.

Студентські спартакіади — змагання з різноманітних видів спорту, що проходять протягом року за участю викладачів, студентів та випускників університету.

День студентського самоврядування — свято, у рамках якого протягом всього дня університетом керують студенти: студентські декани здійснюють прийом усіх бажаючих з приводу питань, пов’язаних з освітнім процесом, університетським та факультетським життям загалом, проходить засідання студентського ректорату за участю проректорів, деканів факультетів, студентських деканів та представників органів студентського самоврядування.

День заснування університету — щороку каразінська спільнота відзначає річницю з дня відкриття університету. Урочистості розпочинаються покладанням квітів до пам’ятника засновнику університету В. Н. Каразіну та продовжуються засіданням Асамблеї Вчених рад, врученням престижних університетських нагород видатним вченим і проведенням тематичних виставок.

День народження В. Н. Каразіна — щороку, 10 лютого студенти, викладачі та друзі університету відзначають річницю з дня народження громадського діяча, просвітителя та винахідника, засновника Харківського університету Василя Назаровича Каразіна.

День випускника — свято, що надає чудову можливість випускникам університету зустрітися та згадати студентські роки, поринути в атмосферу науки, культури і зустрічей. Відзначається щороку у квітні.

День бабака — свято-прогнозування приходу весни. Щороку на початку лютого харківський бабак Тимко, який мешкає на Біологічній станції університету, прогнозує тривалість морозів та весняну погоду: якщо бабак бачить свою тінь, то весна буде пізньою і холодною, якщо не бачить — ранньою і теплою.

Наукова діяльність

Каразінські читання — щорічні міжнародні конференції та форуми, що проходять в університеті, де розглядаються актуальні питання та проводяться активні дискусії у вигляді секційних засідань, круглих столів майже за всіма напрямками сучасної науки.

Стипендії імені Юрія Сапронова та Івана Тарапова — конкурси для студентів та молодих вчених на здобуття стипендій, що призначаються за результатами навчання і наукових досліджень.

Відзнаки

Медалі (Каразіна, почесного доктора, заслуженому професору, кращому студенту) — спеціально розроблені університетські нагороди, що мають оригінальний дизайн, вручаються за особливі досягнення кращим студентам та вченим.

Ювілейні монети — грошові монети, що розробляються до ювілейних дат з дня заснування університету. В жовтні 2004 року випущено монети оригінального дизайну номіналом 2 та 5 гривень, останні вироблені зі срібла.

Вшанування

День перемоги — урочисті заходи, що супроводжуються вшануванням пам’яті мільйонів загиблих у період Великої Вітчизняної війни, зокрема студбатівців — студентів-добровольців Харківського університету, які на самому початку війни записалися в діючу армію і вирушили на фронт, та проведенням святкового концерту для ветеранів за участю університетських творчих колективів.

Акція «Запали свічку» — низка заходів із вшанування пам’яті жертв голодоморів.

Каразінський університет:

  • заснований 1804 року, є найстарішим класичним університетом України;
  • ініціатор відкриття — Василь Назарович Каразін, видатний вчений, просвітник, громадський діяч, винахідник;
  • має девіз — «Cognoscere, docere, erudire», що у перекладі з латинської означає «Пізнавати, навчати, просвіщати», а також власний герб та гімн;
  • знаний одними з найстаріших й значущих установ України, серед них:
    – Ботанічний сад (1804), що є об’єктом природно-заповідного фонду Харкова загальнодержавного значення;
    Центральна наукова бібліотека (1805), яка нараховує 3,5 млн. примірників, серед яких — 50 000 унікальних видань (17 інкунабул, понад 1 000 рукописів, 300 палеотипів; прижиттєві видання класиків світової літератури, науки та культури). За рішенням Міністерства культури України (1987 рік) бібліотека визнана установою, що має особливе громадське значення;
    – Музей природи (1807) є одним із найстаріших вузівських музеїв світу, у якому розміщено майже 250 тисяч експонатів. Щороку музей відвідує понад 22 тисячі екскурсантів;
    – Астрономічна обсерваторія (1808), яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників;
  • має Музей археології, колекція якого налічує близько 150 тисяч одиниць зберігання;
  • єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії: біолог Ілля Мечников, економіст Семен Кузнець, фізик Лев Ландау;
  • відомий визначними діячами науки і культури різних країн, яких в різні часи було обрано почесними членами та докторами університету, серед них: Йоганн Ґете та Александр Гумбольдт, Іван Франко та Лев Толстой, Петро Семенов-Тянь-Шанський, Михайло Грушевський та інші. Серед почесних докторів університету — перший президент України Михайло Грушевський;
  • започаткував видання перших вітчизняних газет і часописів, створення перших наукових товариств;
  • за роки існування підготував майже 200 000 фахівців, з яких понад 60 стали дійсними членами і член-кореспондентами Національної академії наук України;
  • носить ім’я В. Н. Каразіна та статус «національного» університету з жовтня 1999 року;
  • має найвищий статус самоврядного (автономного) та дослідницького державного вищого навчального закладу;
  • є одним з ініціаторів підписання «Великої Хартії європейських університетів» (Болонья, 1988 рік), співзасновником Євразійської Асоціації університетів, входить до Всесвітньої та Європейської Асоціацій університетів, Асоціації Європейської мережі ядерної освіти.

Пам’ятник В. Н. Каразіну:

  • встановлювався в різних місцях п’ять разів:
    – у 1905 році відкритий на вулиці Сумській біля Університетського саду,
    – у 1934 році, у зв’язку з будівництвом на тому ж місці пам’ятника Тарасу Шевченку, його перенесли на Університетську вулицю, навпроти тодішньої будівлі Харківського університету,
    – у 1937 році пам’ятник демонтували,
    – у 1958 році встановили зліва від нинішньої будівлі університету в саду Шевченка,
    – у 2004 році перенесли на майдан Свободи до центрального входу в університет;
  • у 1920-х роках від його напису було відбито слово «Императорскаго» і відновлено тільки у 2004 році.

Університет у ХІХ–ХХ століттях:

  • першим ректором університету був філолог Іван Степанович Рижський;
  • у перші роки існування університет мав дуже мало студентів, адже у той час всі дисципліни викладалися латиною, а випускники народних училищ не вивчали латинську мову;
  • перший випуск університету відбувся у 1808 році: з 57 студентів курс наук закінчили всього 26 осіб;
  • у першій половині ХІХ століття жінкам у Харківському університеті вчитися заборонялося, про що говорилося у 17 параграфі правил для студентів: «Особи жіночої статі до слухання університетських лекцій не допускаються»;
  • починаючи з 1830-х років, з прийняттям правил для студентів, їм заборонялося: одружуватися, носити вуса, палити, ходити в театр і трактир, носити будь-який одяг, крім форменого, вступати в таємні зв’язки і об’єднання;
  • на базі університету в XIX столітті було відкрито три інститути: педагогічний (1811), ветеринарний (1839), медичний (1840-ві);
  • нинішня будівля університету (Домпроектострой) до Другої світової війни була найвищою в Харкові (за винятком церковних дзвіниць);
  • за час свого існування Харківський університет декілька разів змінював офіційну назву:
    – Імператорський Харківський університет (1804–1917),
    – Вільна академія теоретичних знань (1920–1921),
    – Харківський інститут народної освіти (1921–1932),
    – Харківський державний університет імені О. М. Горького (1932–1998),
    – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (1999 – до сьогодні).

Університет сучасний:

  • має 17 факультетів та 4 навчально-наукових інститутів, 131 кафедру, 4 науково-дослідні інститути, 3 музеї;
  • готує на факультетах, у Центрі міжнародної освіти, Центрі довузівської підготовки й Інституті післядипломної освіти та заочного (дистанційного) навчання понад 16 тисяч студентів та слухачів, серед яких майже 4 000 іноземців, більше 300 аспірантів і докторантів;
  • має у штаті до 2 000 викладачів і наукових співробітників, серед яких 26 академіків та членів-кореспондентів НАН України, 440 докторів наук і професорів та 1 243 кандидатів наук, доцентів;
  • здійснює підготовку фахівців за 189 освітніми програмами, що представляють повний спектр сучасної класичної університетської освіти та всі напрямки сучасної фундаментальної науки;
  • активно забезпечує довузівську освіту, зосереджену в Центрі довузівської освіти, який об’єднує підготовчі курси, школу дистанційного навчання і Малий каразінський університет;
  • має 26 спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій, у яких щорічно захищається 10–15 докторських та не менш ніж 60 кандидатських дисертацій;
  • знаний вченими, які щороку публікують понад 60 підручників і 300 навчальних посібників, майже 90 монографій, понад 80 випусків «Вісника університету» та інших збірників наукових робіт, майже 5 000 наукових статей та тез доповідей, зокрема, понад 400 статей у провідних міжнародних наукових журналах;
  • щорічно організовує понад 150 міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-методичних конференцій; зустрічі із вченими з країн усіх континентів світу, які читають лекції та проводять майстер-класи;
  • влаштовує численні виховні та культурно-просвітницькі заходи;
  • має угоди про співробітництво з іноземними організаціями з 49 країн світу.

РЕЙТИНГИ

За результатами щорічного рейтингу кращих закладів вищої освіти світу QS World University Rankings, Каразінський університет кілька років поспіль займає перше місце серед українських університетів. Згідно QS World University Rankings 2022, заклад вищої освіти підтвердив свою першість в Україні та посів позицію 511–520 в глобальному масштабі.

У 2021 році Каразінський університет вперше увійшов до предметного рейтингу QS World University Rankings by Subject, причому одразу за двома предметами:

• Інформатика та інформаційні системи (551–600 місце в глобальному рейтингу);

• Фізика та астрономія (551–600 місце в глобальному рейтингу).

За результатами світового рейтингу університетів, який з 2004 року щорічно публікує видання Times Higher Education за висновками власного дослідження, Каразінський університет також займає високі сходинки. У The Times Higher Education World University Rankings 2021 університет зайняв позицію 1001+, а у THE Impact Rankings 2021 — 800+.

У Вебометричному рейтингу університетів світу, за яким аналізують ступінь представлення діяльності університетів в інтернет-просторі, Каразінський університет посідає 5 місце в Україні та 2 389 — у світі. В рейтингу UniRank, який оцінює якість представлення та популярність ЗВО в Інтернет-просторі на основі незалежних вебометричних показників, університет знаходиться на 11 місці серед українських університетів.

У п’ятнадцятому академічному рейтингу закладів вищої освіти України «Топ–200 Україна 2021» Каразінський університет знаходиться на третьому місці. За кількістю поданих абітурієнтами заяв та середнім конкурсним балом у 2020 році ЗВО посідає 7 місце.

Також Каразінський університет знаходиться на другому місці в Україні у рейтингу науково-метричної бази Scopus, яка є ефективним інструментом відстеження та аналізу цитованості статей, що публікуються у наукових виданнях.

НАГОРОДИ

Починаючи з середини ХХ століття до сьогодні за успішну наукову, освітню та культурну діяльність університет був відзначений низкою нагород:

  • Орден Трудового Червоного Прапору — за успіхи у розвитку науки і підготовку кваліфікаційних кадрів (квітень, 1955 рік);
  • Орден Дружби народів — за заслуги у підготовці висококваліфікованих фахівців для народного господарства та розвитку наукових досліджень (січень, 1980 рік);
  • Орден Кирила та Мефодія І ступеню — нагорода уряду Болгарії за підготовку кадрів та розвиток наукових зв’язків (травень, 1980 рік);
  • Орден Дружби — нагорода Соціалістичної Республіки В’єтнам за великий внесок у зміцнення та розвиток солідарності між В’єтнамом та Україною (травень, 2011 року).

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна реалізує широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів, має угоди про співробітництво з університетами та дослідницькими установами з 50 країн світу, в тому числі з 18 країн Європейського Союзу.

Разом з іншими провідними університетами Європи підписав у 1988 році Велику Хартію університетів, яка започаткувала Болонський процес.

Університет входить до Міжнародної асоціації університетів та Асоціації університетів Європи, Університетського агентства Франкофонії, Асоціації Європейської мережі ядерної освіти, Європейської мережі освіти в галузі термоядерного синтезу, Асоціації бізнес-шкіл Центральної та Східної Європи, а також до міжнародної асоціації «Програма Балтійського університету».

Студенти Каразінського університету мають широкі можливості для участі у програмах міжнародної академічної мобільності (за напрямами ступеневої та кредитної мобільності), навчання в іноземних університетах за програмами подвійного диплома, участі у міжнародних літніх та зимових школах, обмінних практиках з іноземними університетами, міжнародних стажуваннях тощо. Університет є активним учасником програми Еразмус+, найбільшої програми академічних обмінів Європейського Союзу, в межах якої укладено понад 50 договорів про співпрацю з європейськими університетами.

Каразінський університет розвиває найбільш активне співробітництво з:

  • Університетом Париж-Сакле (Франція);
  • Університетом Ніцци-Софії Антиполіс (Франція);
  • Університетом Англіа Раскін (Велика Британія);
  • Університетом Палермо (Італія);
  • Університетом імені Федеріко II у Неаполі (Італія);
  • Європейським університетом Віадріна у Франкфурті-на-Одері (Німеччина);
  • Університетом імені Фрідріха-Александра в Ерланген-Нюрнберзі (Німеччина);
  • Варшавською школою економіки (Польща);
  • Технічним університетом Лодзі (Польща);
  • Ягеллонським університетом (Польща);
  • Університетом Маса́рика (Чеська Республіка);
  • Університетом Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка);
  • Університетом Павла Йозефа Шафарика у м. Кошице (Словаччина);
  • Університетом імені Фатіха Султана Мехмета (Туреччина);
  • Аньхойським університетом (КНР);
  • Університетом Мурсії (Іспанія).

Провідні іноземні викладачі та науковці щороку відвідують університет для викладання, проведення майстер-класів, поглиблення наукового та освітнього співробітництва.

Студентський кампус

Каразінський університет має вісім сучасних гуртожитків, тому іногородніх студентів забезпечують житлом у повному обсязі. Житлові кімнати умебльовані й підключенні до мережі Інтернет. У гуртожитках є кімнати для самопідготовки, пральні, спортивні зали. Від гуртожитків до університету можна дістатися на метро, тролейбусі чи маршрутних автобусах.

Karazin Student’s Card

Картка “Karazin Student's Card” — унікальний дисконтний проект первинної профспілкової організації студентів, аспірантів і докторантів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — допоможе заощадити каразінцям більше ніж у 85 закладах Харкова. Також “Karazin Student’s Card” постійно бере участь в акційних програмах не лише партнерів, а й інших закладів міста. Власники картки можуть користуватися знижками не лише розважальних, спортивних і торговельних, але й освітніх закладів. “Karazin Student’s Card” діє у кафе й ресторанах, книгарнях, супермаркетах, квест-кімнатах, школах іноземних мов, IT курсах тощо.

Спорт і здоров’я

Каразінський університет опікується здоров’ям своїх студентів, тому в університеті працює центр первинної медико-санітарної допомоги, де прийом студентів здійснюють терапевт, гінеколог і стоматолог. Усі послуги для студентів безкоштовні. Також студентам надається психологічна підтримка, що здійснюється Навчальним центром соціально-виховної та позаосвітньої діяльності.

Фізична культура та спорт є неодмінною частиною навчального процесу. Студенти університету протягом усього терміну навчання можуть вдосконалювати свою фізичну форму, використовуючи спортивну інфраструктуру університету, зокрема: Навчально-спортивний комплекс «Каразінський», Тенісний клуб «Унікорт», Спортивно-фехтувальний клуб «Уніфехт».

Для студентів організована як робота спортивно орієнтованих груп для початківців, так і робота спортивних секцій для студентів, які мають відповідну спортивну підготовку. Наявні секції: волейбол, баскетбол, міні-футбол, футбол, настільний теніс, теніс, черлідинг, шахи, бадмінтон, скелелазіння та єдиноборства: бокс, таеквондо, самозахист, фехтування. Студенти мають можливість займатися аеробікою, атлетичною підготовкою у тренажерних залах, легкою атлетикою, стрільбою з лука та водним туризмом.

Культура та мистецтво

Каразінці завжди відрізнялися різноманітністю інтересів, тому університет сприяє особистому зростанню студентів, розвитку їхніх здібностей і талантів. В університеті є Культурний центр — структурний підрозділ університету, що організовує, координує та розвиває всі напрямки позааудиторної роботи, пов’язані з процесом відродження й розвитку української культури, а також забезпечує діяльність художньої творчості студентів. Реалізація цього завдання здійснюється безпосередньо через творчі об’єднання та колективи художньої самодіяльності, що відіграють значну роль у культурному розвитку студентів: Університетський студентський хор, Ансамбль танцю «Сонцеворот», Театральна студія, Ансамбль бального танцю «Фаворит».

Студенти Каразінського університету за роки навчання не лише отримують грунтовну фахову підготовку, беруть участь у програмах академічної мобільності, але й мають змогу змістовно та корисно проводити дозвілля — професійно займатися спортом, реалізувати власний творчий потенціал, брати участь у культурних заходах, відпочити влітку на спортивно-оздоровчих базах, розташованих у мальовничому куточку Харківської області, Карпатах, на березі Чорного моря.

Військова підготовка

Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається за рішенням призовної комісії громадянам призовного віку, які навчаються в університеті. Відстрочка від призову надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість, втрачають право на відстрочку від призову незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.

Відпочинок та дозвілля

Каразінський університет розташований у центрі міста. Тому студенти можуть відразу після навчання відвідувати різноманітні культурні заклади та місця відпочинку, а також багато інших цікавих пам’яток культури та відпочинку, затишних кафе, де можна провести дозвілля. Влітку студенти можуть відпочити в спортивно-оздоровчому таборі «Фігуровка», що знаходиться в мальовничому куточку Харківської області, біля Сіверського Дінця.

Студентські кафе

Університет має розгалужену мережу пунктів харчування з доступною та смачною їжею. Від простих буфетів, що працюють у всіх корпусах і дозволяють швидко перекусити, до повноцінних та затишних кафе, де можна насолодитися комплексним обідом у приємній атмосфері: «Бункер», «Сьоме небо», «Feel Good» та «ФЛ-П Малишев».

Бібліотека

Готуватися до занять та проводити час із користю студенти можуть у Центральній науковій бібліотеці університету, загальний фонд якої налічує понад 3 350 000 примірників.

Також студенти можуть долучатися до лав студентського самоврядування, що бере участь в управлінні університетом, у поліпшенні навчального процесу — здійснює моніторинг якості освіти, допомагає адміністрації у вдосконаленні навчальних планів, програм, призначенні стипендій тощо.

Будь-який студент університету може стати членом профспілкової організації студентів — найбільшої громадської організації, що об’єднує усіх осіб, які навчаються в університеті.


Ми у соціальних мережах:

Абітурієнт
Каразiнського унiверситету
Харківський національний університет
імені Василя Назаровича Каразіна
Адреса: майдан Свободи, 4, 61022, Харків
Приймальна комісія: +38 (057) 707-52-70
Довідкова, тел: +38 (057) 707-55-00
Факс: +38 (057) 705-02-41
E-mail: info@karazin.ua