Номер телефона

(057) 707 52 70

Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна

ІСТОРІЯ

Головним поштовхом до заснування Харківського Імператорського університету стала громадська ініціатива провінційного слобідського дворянства та, перш за все, відомого громадського діяча, просвітителя, публіциста і реформатора Василя Назаровича Каразіна.

На думку істориків, ідея відкриття університету в Харкові тісно пов’язана із діяльністю В. Н. Каразіна в спеціальному комітеті, створеному для вивчення проекту статуту Московського університету та Академії наук: до основних аргументів діяч відносив потребу розробити новий, кращий університетський статут, відмінний від західних зразків. Проект В. Н. Каразіна надавав університету суто громадського характеру та повинен був існувати на гроші, пожертвувані дворянством, без залучення грошей державної скарбниці. Саме грошова пожертва дворянства стала провідним мотивом відкриття Харківського університету.

У своїй легендарній публічній промові, метою якої було переконання слобідського дворянства у доцільності відкриття університету, В. Н. Каразін запевнив присутніх у готовності царя Олександра І всіляко сприяти справам, що стосуються заснування університету: «Виконавці його людинолюбних і мудрих повелінь запевнили мене, що приємно було йому призначити Україну осереддям просвіщення».

А вже незабаром Василь Каразін зумів переконати царя, що місцеве дворянство цілковито підтримує ідею Харківського університету й готове довести це щедрими добровільними пожертвуваннями. Мешканці Харкова також пішли за дворянством, підтримавши ідею університетського проекту.

Таким чином, В. Н. Каразін зумів досягти, здавалося б, неймовірного — лише за декілька місяців переконати одночасно уряд і місцеве суспільство в необхідності відкрити університет у Харкові і взяти на себе офіційні зобов’язання з цього приводу.

Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Його історія є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З ним пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як Михайло Остроградський, Володимир Стєклов, Михайло Туган-Барановський, Отто Струве, Олександр Данилевський, Олександр Потебня, Микола Костомаров, Дмитро Яворницький, Володимир Корецький, Максим Ковалевський, Ілля Лівшиць, Наум Ахієзер, Олександр Ляпунов, Олексій Погорєлов та багато інших.

І до сьогодні Каразінський університет залишається провідним науковим та навчальним закладом, освітянським та просвітницьким осередком інтелектуальної столиці України.

ТРАДИЦІЇ

Каразінський університет — один із найстаріших і найславетніших університетів Східної Європи, і кожен його студент обов’язково стає частиною багатовікових університетських традицій.

Свята

Посвята у студенти — церемонія на початку кожного навчального року, в рамках якої із набуттям офіційного статусу студента першокурсників вітають представники міської ради, провідних установ Харкова та керівництво університету. Завершується церемонія врученням символічного студентського квитка, вшануванням квітами пам’яті засновника університету — Василя Каразіна та запалення вогню знань, що символізує прагнення і жагу до глибинної скарбниці надбань світової науки.

Альма Матер — конкурс творчості першокурсників, у межах якого талановиті студенти демонструють вокальні й танцювальні номери у різних стилях та жанрах. Проходить щороку у жовтні.

«Красуня університету» та «Містер університет» — щорічний конкурс краси, участь у якому беруть дівчата та хлопці з усіх факультетів університету.

Студентська весна — щорічний університетський фестиваль днів факультетів, протягом яких організовуються святкові концерти, конкурси, флешмоби.

Студентські спартакіади — змагання з різноманітних видів спорту, що проходять протягом року за участю викладачів, студентів та випускників університету.

День студентського самоврядування — свято, у рамках якого протягом всього дня університетом керують студенти: студентські декани здійснюють прийом усіх бажаючих з приводу питань, пов’язаних з освітнім процесом, університетським та факультетським життям загалом, проходить засідання студентського ректорату за участю проректорів, деканів факультетів, студентських деканів та представників органів студентського самоврядування.

День заснування університету — щороку каразінська спільнота відзначає річницю з дня відкриття університету. Урочистості розпочинаються покладанням квітів до пам’ятника засновнику університету В. Н. Каразіну та продовжуються засіданням Асамблеї Вчених рад, врученням престижних університетських нагород видатним вченим і проведенням тематичних виставок.

День народження В. Н. Каразіна — щороку, 10 лютого студенти, викладачі та друзі університету відзначають річницю з дня народження громадського діяча, просвітителя та винахідника, засновника Харківського університету Василя Назаровича Каразіна.

День випускника — свято, що надає чудову можливість випускникам університету зустрітися та згадати студентські роки, поринути в атмосферу науки, культури і зустрічей. Відзначається щороку у квітні.

День бабака — свято-прогнозування приходу весни. Щороку на початку лютого харківський бабак Тимко, який мешкає на Біологічній станції університету, прогнозує тривалість морозів та весняну погоду: якщо бабак бачить свою тінь, то весна буде пізньою і холодною, якщо не бачить — ранньою і теплою.

Наукова діяльність

Каразінські читання — щорічні міжнародні конференції та форуми, що проходять в університеті, де розглядаються актуальні питання та проводяться активні дискусії у вигляді секційних засідань, круглих столів майже за всіма напрямками сучасної науки.

Стипендії імені Юрія Сапронова та Івана Тарапова — конкурси для студентів та молодих вчених на здобуття стипендій, що призначаються за результатами навчання і наукових досліджень.

Відзнаки

Медалі (Каразіна, почесного доктора, заслуженому професору, кращому студенту) — спеціально розроблені університетські нагороди, що мають оригінальний дизайн, вручаються за особливі досягнення кращим студентам та вченим.

Ювілейні монети — грошові монети, що розробляються до ювілейних дат з дня заснування університету. В жовтні 2004 року випущено монети оригінального дизайну номіналом 2 та 5 гривень, останні вироблені зі срібла.

Вшанування

День перемоги — урочисті заходи, що супроводжуються вшануванням пам’яті мільйонів загиблих у період Великої Вітчизняної війни, зокрема студбатівців — студентів-добровольців Харківського університету, які на самому початку війни записалися в діючу армію і вирушили на фронт, та проведенням святкового концерту для ветеранів за участю університетських творчих колективів.

Акція «Запали свічку» — низка заходів із вшанування пам’яті жертв голодоморів.

Каразінський університет:

  • заснований 1804 року, є найстарішим класичним університетом України;
  • ініціатор відкриття — Василь Назарович Каразін, видатний вчений, просвітник, громадський діяч, винахідник;
  • має девіз — «Cognoscere, docere, erudire», що у перекладі з латинської означає «Пізнавати, навчати, просвіщати», а також власний герб та гімн;
  • знаний одними з найстаріших й значущих установ України, серед них:
    – Ботанічний сад (1804), що є об’єктом природно-заповідного фонду Харкова загальнодержавного значення;
    Центральна наукова бібліотека (1805), яка нараховує 3,5 млн. примірників, серед яких — 50 000 унікальних видань (17 інкунабул, понад 1 000 рукописів, 300 палеотипів; прижиттєві видання класиків світової літератури, науки та культури). За рішенням Міністерства культури України (1987 рік) бібліотека визнана установою, що має особливе громадське значення;
    – Музей природи (1807) є одним із найстаріших вузівських музеїв світу, у якому розміщено майже 250 тисяч експонатів. Щороку музей відвідує понад 22 тисячі екскурсантів;
    – Астрономічна обсерваторія (1808), яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників;
  • має Музей археології, колекція якого налічує близько 150 тисяч одиниць зберігання;
  • єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії: біолог Ілля Мечников, економіст Семен Кузнець, фізик Лев Ландау;
  • відомий визначними діячами науки і культури різних країн, яких в різні часи було обрано почесними членами та докторами університету, серед них: Йоганн Ґете та Александр Гумбольдт, Іван Франко та Лев Толстой, Петро Семенов-Тянь-Шанський, Михайло Грушевський та інші. Серед почесних докторів університету — перший президент України Михайло Грушевський;
  • започаткував видання перших вітчизняних газет і часописів, створення перших наукових товариств;
  • за роки існування підготував майже 200 000 фахівців, з яких понад 60 стали дійсними членами і член-кореспондентами Національної академії наук України;
  • носить ім’я В. Н. Каразіна та статус «національного» університету з жовтня 1999 року;
  • має найвищий статус самоврядного (автономного) та дослідницького державного вищого навчального закладу;
  • є одним з ініціаторів підписання «Великої Хартії європейських університетів» (Болонья, 1988 рік), співзасновником Євразійської Асоціації університетів, входить до Всесвітньої та Європейської Асоціацій університетів, Асоціації Європейської мережі ядерної освіти.

Пам’ятник В. Н. Каразіну:

  • встановлювався в різних місцях п’ять разів:
    – у 1905 році відкритий на вулиці Сумській біля Університетського саду,
    – у 1934 році, у зв’язку з будівництвом на тому ж місці пам’ятника Тарасу Шевченку, його перенесли на Університетську вулицю, навпроти тодішньої будівлі Харківського університету,
    – у 1937 році пам’ятник демонтували,
    – у 1958 році встановили зліва від нинішньої будівлі університету в саду Шевченка,
    – у 2004 році перенесли на майдан Свободи до центрального входу в університет;
  • у 1920-х роках від його напису було відбито слово «Императорскаго» і відновлено тільки у 2004 році.

Університет у ХІХ–ХХ століттях:

  • першим ректором університету був філолог Іван Степанович Рижський;
  • у перші роки існування університет мав дуже мало студентів, адже у той час всі дисципліни викладалися латиною, а випускники народних училищ не вивчали латинську мову;
  • перший випуск університету відбувся у 1808 році: з 57 студентів курс наук закінчили всього 26 осіб;
  • у першій половині ХІХ століття жінкам у Харківському університеті вчитися заборонялося, про що говорилося у 17 параграфі правил для студентів: «Особи жіночої статі до слухання університетських лекцій не допускаються»;
  • починаючи з 1830-х років, з прийняттям правил для студентів, їм заборонялося: одружуватися, носити вуса, палити, ходити в театр і трактир, носити будь-який одяг, крім форменого, вступати в таємні зв’язки і об’єднання;
  • на базі університету в XIX столітті було відкрито три інститути: педагогічний (1811), ветеринарний (1839), медичний (1840-ві);
  • нинішня будівля університету (Домпроектострой) до Другої світової війни була найвищою в Харкові (за винятком церковних дзвіниць);
  • за час свого існування Харківський університет декілька разів змінював офіційну назву:
    – Імператорський Харківський університет (1804–1917),
    – Вільна академія теоретичних знань (1920–1921),
    – Харківський інститут народної освіти (1921–1932),
    – Харківський державний університет імені О. М. Горького (1932–1998),
    – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (1999 – до сьогодні).

Університет сучасний:

  • має 20 факультетів та Навчально-науковий інститут Каразінська школа бізнесу (Karazin Business School), 127 кафедр, 4 науково-дослідні інститути, 3 музеї;
  • готує на факультетах, у Центрі міжнародної освіти, Центрі довузівської підготовки й Інституті післядипломної освіти та заочного (дистанційного) навчання понад 15 тисяч студентів та слухачів, серед яких майже 3 000 іноземців, більше 400 аспірантів і докторантів;
  • має у штаті до 1 500 викладачів і наукових співробітників, серед яких 21 академік та член-кореспондент НАН України, 381 доктор наук, професор та 1 057 кандидатів наук, доцентів;
  • здійснює підготовку фахівців за 178 освітніми програмами, що представляють повний спектр сучасної класичної університетської освіти та всі напрямки сучасної фундаментальної науки;
  • активно забезпечує довузівську освіту, зосереджену в Центрі довузівської освіти, який об’єднує підготовчі курси, школу дистанційного навчання і Малий каразінський університет;
  • має 19 спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій, у яких щорічно захищається 10–15 докторських та не менш ніж 60 кандидатських дисертацій;
  • знаний вченими, які щороку публікують понад 60 підручників і 300 навчальних посібників, майже 90 монографій, понад 80 випусків «Вісника університету» та інших збірників наукових робіт, майже 5 000 наукових статей та тез доповідей, зокрема, понад 400 статей у провідних міжнародних наукових журналах;
  • щорічно організовує понад 150 міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-методичних конференцій; зустрічі із вченими з країн усіх континентів світу, які читають лекції та проводять майстер-класи;
  • влаштовує численні виховні та культурно-просвітницькі заходи;
  • має угоди про співробітництво зі 162 іноземними організаціями із 48 країн світу.

РЕЙТИНГИ

Університет є першим з-поміж вищих навчальних закладів східного регіону України, а також Харкова і Харківської області, п’ятий рік поспіль займає другу позицію серед класичних університетів у національному рейтингу «Топ–200. Україна» і посідає третє місце серед всіх вищих навчальних закладів України.

За версією британського видання Times Higher Education — тижневика, що спеціалізується на питаннях вищої освіти, — Каразінський увійшов до числа кращих університетів світу, посівши місце у групі 601–800. Експертно-аналітичне дослідження проводиться щорічно вже протягом 12 років і вважається одним з найпрестижніших. При укладанні рейтингу враховуються наукова діяльність та якість освіти, цитованість наукових публікацій, фінансування дослідницької діяльності, захисти дисертацій, відношення кількості викладачів до кількості студентів та питома вага іноземних студентів.

Каразінський університет серед лідерів (66,9 балів із 100 максимально можливих) у рейтингу прозорості університетів, який склав центр CEDOS зампідтримки Міжнародного фонду «Відродження». Університет посів перше місце за показником наявності на сайті закладу стратегічного плану розвитку.

Станом на 2016 рік згідно з Національною системою рейтингового оцінювання діяльності вищих навчальних закладів університет займає чільне місце серед численних освітніх закладів України, зокрема, за двома критеріями — «Міжнародна активність» та «Якість контингенту студентів» — є лідером з-поміж українських класичних університетів.

За результатами Вебометричного рейтингу університетів світу (Webometrics ranking of world’s universities), за яким аналізують ступінь представлення діяльності університетів в інтернет-просторі, Каразінський університет посідає 3 місце в Україні та 1 686 — у світі.

Каразінський університет — єдиний із українських вищих навчальних закладів входить до групи 500+ Академічного рейтингу університетів світу, відомого як «Шанхайський рейтинг».

Окрім цього, у 2014 році університет увійшов до 500 найкращих університетів світу за версією найавторитетнішого міжнародного рейтингу QS World University Rankings і продовжує утримувати цю позицію.

Університет видає понад 50 друкованих та електронних періодичних наукових видань. Згідно  з  результатами  міжнародного  рейтингу  наукової  ефективності  University Ranking by Academic Performance (URAP), що визначається Інститутом інформатики Технічного університету Середнього Сходу (Middle East Technical University, Туреччина), за 2015/2016 рік університет посів друге місце серед університетів України і 1 402 позицію серед більш ніж 2 000 кращих університетів світу.

Також Каразінський університет посідає друге місце в Україні у рейтингу науково-метричної бази Scopus, яка містить більше 47,4 млн. реферативних записів і є ефективним інструментом відстеження та аналізу цитованості статей, що публікуються у наукових виданнях.

НАГОРОДИ

Починаючи з середини ХХ століття до сьогодні за успішну наукову, освітню та культурну діяльність університет був відзначений низкою нагород:

  • Орден Трудового Червоного Прапору — за успіхи у розвитку науки і підготовку кваліфікаційних кадрів (квітень, 1955 рік);
  • Орден Дружби народів — за заслуги у підготовці висококваліфікованих фахівців для народного господарства та розвитку наукових досліджень (січень, 1980 рік);
  • Орден Кирила та Мефодія І ступеню — нагорода уряду Болгарії за підготовку кадрів та розвиток наукових зв’язків (травень, 1980 рік);
  • Орден Дружби — нагорода Соціалістичної Республіки В’єтнам за великий внесок у зміцнення та розвиток солідарності між В’єтнамом та Україною (травень, 2011 року).

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів, має угоди про співробітництво, включаючи між кафедральну співпрацю, та протоколи про наміри співпраці зі 162 іноземними організаціями із 48 країн.

Разом з іншими провідними університетами Європи підписав у 1988 році Велику Хартію університетів, яка започаткувала Болонський процес.

Університет є співзасновником Євразійської Асоціації університетів, входить до Всесвітньої та Європейської Асоціацій університетів, Асоціації Європейської мережі ядерної освіти.

Наразі університет здійснює найуспішніше співробітництво з:

  • Аньхойським університетом (КНР);
  • Університетом Ніцци-Софії Антиполіс (Франція);
  • Університетом імені Фрідріха-Олександра в Ерлангені-Нюрнберзі (ФРН).
  • Академічною бібліотекою Латвійського університету (Латвія);
  • Гданським університетом;
  • Політехнічним університетом Лодзі;
  • Університетом Лодзі;
  • Університетом імені Марії Кюрі-Склодовської (Польща);
  • Великотирновським університетом імені Святих Кирила та Мефодія (Болгарія);
  • Білоруським державним університетом;
  • Могильовським державним університетом імені А. О. Кулєшова (Білорусь).

З ініціативи іноземних державних та громадських установ щороку проходить низка заходів міжнародного значення. Зокрема, університет відвідують вчені Анголи, Великої Британії, Ізраїлю, Індії, Іраку, Кенії, Македонії, Польщі, Росії, США, Танзанії, Угорщини, які виступають з лекціями перед студентами і викладачами університету, беруть участь у роботі конференцій і круглих столів та інших заходах.

ДОКУМЕНТИ

Статут Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (340 Kb)
Програма розвитку Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна на 2010–2020 роки (567 Кb)
Інформаційно-аналітичні матеріали за підсумками 2015 року (896 Kb)
Положення про дослідницький університет (58 Kb)
Постанова Кабінету Міністрів України про надання Харківському національному університету імені В. Н. Каразіна статусу самоврядного (автономного) дослідницького національного університету (60 Kb)
Указ Президента України «Питання Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна» (130 Kb)
Указ Президента України про надання статусу національного Харківському державному університету (294 Kb)

 


Ми у соціальних мережах:

Абітурієнт
Каразiнського унiверситету
Харківський національний університет
імені Василя Назаровича Каразіна
Адреса: майдан Свободи, 4, 61022, Харків
Приймальна комісія: +38 (057) 707-52-70
Довідкова, тел: +38 (057) 707-55-00
Факс: +38 (057) 705-02-41
E-mail: info@karazin.ua